Історія походження макаронів: цікаві міфи й факти
Історія походження макаронів: міфи
Існують легенди, що відносять історію походження макаронів до часів древніх римлян, що приписували їхнє створення Богам. А древні джерела затверджують, що придумали макарони в Китаї й Марко Поло привіз їх в Італію в 1292 р. н.е. Однак, коли Марко сказав, що "відкрив" макарони в Китаї, стало матися на увазі, що він виявив щось нове, хоча насправді він виявив, що в китайців є макарони "такі ж як у нас".
У тім, що із самого початку й Італія й Китай були знайомі з макаронами немає нічого дивного. Дивно тільки те, що їх не було у всіх інших країнах світу, особливо в тих, де були популярні плоскі коржі. Лазанья – прародич практично всіх форм макаронів – не що інше, як ще один плоский хліб, корж, що відварюють, а не запікають. Тому локшина або тальятелле були цілком логічним похідним від лазаньї.
Індійці й араби вживали макарони як мінімум з 1200 р. н.е., а може й раніше. Індійці називали їх sevika, що означало "нитка", а араби – rishta, що також означало "нитка" перською мовою. Італійці у свою чергу вибрали слово spaghetti, утвореного від слова spago – "нитка".
Маленькі італійські макарони з начинкою, равіолі й тортелліні (обоє з'явилися із середини XIII століття), також усюди мали паралелі. У Китаї були вон тони, у Росії – пельмені, у Тибеті – мо-мо, а в єврейській кухні – креплах. Припускається, що деякі форми макаронів родом із Близького Сходу.
Незважаючи на таку розмаїтість макаронів, пізніше в середньовічній Італії за ними закріпилася назва macaroni. В XIV столітті в англійській кулінарній книзі Forme of Cury дається рецепт macrows. У результаті виходять плоскі макарони, які радять подавати вишукано з маленьким шматочком масла й з тертим сиром на гарнір. Але на батьківщині до макаронів не ставилися в цей час як до їжі вищих шарів суспільства.
Є думка, що слово "maccheroni"' отримане із сицилійського діалекту – "maccarruni" означає "оброблене тісто" ( від італійського слова "макарі", що означає "м'яти, місити"). Висушене тісто у вигляді ниток ("tria" в арабській мові) були їжею караванів у період ісламської експансії кінця першого тисячоріччя н.е.
Типи макаронів, схожі на сучасну локшину, знали в Древній Греції, але це можна затверджувати, ґрунтуючись лише на непрямих ознаках – знахідках археологами інструментів, що служать для виготовлення макаронів, типу качалок, ножів для розрізування тіста й т.п. У давньогрецькій міфології говориться, що бог Вулкан винайшов машину, що виготовляла довгі й тонкі нитки з тіста – прообраз спагетті.
Історія походження макаронів: факти
Факти з історії походження макаронів з'являються вже в епоху морських подорожей. Потреба висушувати макарони, які можуть бути з'їдені свіжими, прийшла зі збільшенням торгівлі й морських перевезень, що пішла за виникненням Морських Республік у Венеції, Генуї, Пізі й Амальфі. Потрібно було продовольство, що могло бути запасене на кораблі для тривалих рейсів. Моряки з Амальфи ( Amalfi) під час частих відвідувань Сицилії переймали мистецтво висушування макаронів і поширювали його в області навколо Неаполітанської затоки.
На старих неаполітанських заводах, які створювалися як у місті, так уздовж берега, тісто для макаронів замішувалося ногами, потім стискувалося довгою дерев'яною жердиною, на якій сиділи, натискаючи своєю вагою, три або чотири працівники. Робота здійснювалася в ритмі пісень: працівники вставали й сідали, поки тісто не ставало однорідним і могло пройти в дерев'яні преси. Через бронзові матриці різних видів випускалися "фіделіні", "вермішелі", "тренетте" "лазаньєтте" і великий вибір коротких макаронів: "метелики", "пір'я", "черепашки", "спіралі" – спочатку їх різали вручну, потім автоматично, лезом машини. Тим часом як короткі макарони падали в більші ящики, довгі макарони, обсушені за допомогою більших віял, розміщалися на довгих ціпках, переносилися на вулицю й вішалися на спеціальні вішалки. Середземноморський вітер, що висушував макарони, надавав особливий смак і аромат цим макаронам.
Так сухі макаронні вироби, один з перших продуктів харчування, зроблених промисловим способом, пройшли довгий шлях до усе більше інтенсивних циклів обробки, завдяки технологічному встаткуванню, що працює на повному циклі (від замішівання тіста до готової сушеної продукції).
Макарони, однак, не грали важливої ролі в їжі навіть серед жителів Неаполя до, принаймні, 16 століття. Вони використовувалися найчастіше як розкішний десерт, тому – що спеціальна пшениця, необхідна для виробництва макаронів повинна була завозитися з областей Сицилії й, отже, макарони були дорогими й споживалися тільки багатими класами. До речі, саме макаронам ми зобов'язані винаходом сучасної вилки з декількома зубцями – для зручності поїдання спагетті.
До 17-ого століття харчуванням для бідних людей служили, в основному, овочі – неаполитанців навіть дражнили "пожирателями салату". В 17-столітті почали відбуватися зміни, результатом яких стала перевага макаронів у щоденній дієті населення Південної Італії по наступних причинах:
• по-перше, зниження купівельної спроможності внаслідок економічної кризи;
• по-друге, поява машин для виготовлення макаронів. Машини допускали велике фабричне виробництво, і обсяги, непорівнянні з можливостями "ручного" виготовлення свіжих макаронів;
• по-третє, концентрація культивування, виробництва й зберігання спеціальної пшениці, використовуваної для виробництва макаронів.
Ці причини привели до зниження вартості макаронів і їхньому поширенню як продукт харчування для широких мас.
Макарони в Англії
До 1770-го року слово "макарони" в Англії мало особливе значення, що означає досконалість і елегантність. Вираз сленгу "це – макарони" застосовувався, щоб описати що-небудь винятково гарне.
До речі, макаронам ми зобов'язані появою традиції розіграшів і жартів 1-го квітня – класичним Розіграшем Століття багато хто називають запущене в ефір 1 квітня 1957 року телекомпанією Бі-Бі-Сі повідомлення про небувалий урожай макаронів у Швейцарії. На тлі кадрів, що демонструють роботу селян, що збирають на полях варені макарони, голос диктора повідомляв глядачам про головне досягнення в цій області сільського господарства – однаковій довжині всіх макаронів, що є наслідком експериментів багатьох поколінь селекціонерів. Редакція одержала чимало листів – відгуків: хтось дивувався, що макарони ростуть вертикально, а не горизонтально, хтось просив вислати розсаду й лише деякі висловлювали легку розгубленість – адже дотепер вони були впевнені, що макарони виготовляються з борошна.
Макарони в Росії
У Росії макарони відомі не дуже давно – усього лиш трохи більше 200 років. Відомо, що Петро I для будівництва судів вербував майстрів за кордоном. Один з них, на ім'я Фернандо, прибув з Італії. Італієць, сам аматор макаронів, передав секрет їхнього готування російському підприємцеві, у якого працював. Останній оцінив вигоду нового виробу (макарони коштували в п'ять – шість разів дорожче найкращого борошна) і налагодив їхнє виробництво. Гроші хазяїн, звичайно, клав собі в кишеню, а італійцеві віддав лише славу "макаронника". Але Фернандо помстився хазяїнові й продав секрет більше щедрим підприємцям.
Перша макаронна фабрика в Росії відкрилася наприкінці ХVIII століття – через 30 років після того, як француз Малуен в 1767 році вперше описав техніку виготовлення цього продукту харчування – і звичайно ж, в Одесі! Тут виготовляли макарони із кращих сортів пшеничного борошна, у технології була закладена більша частка ручної праці. В 1913 році в Росії налічувалося вже 39 макаронних підприємств, що робили близько 30 тисяч тонн виробів на рік.
За матеріалами: www.histpro.narod.ru і www.kuking.net
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
![Готовимся к Пасхе. Полезные советы [ожидает перевода]](/images/69/salad2-300x201.jpg)
.jpg)
